Програма Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою

Міністерство освіти і науки України

Навчальна програма
Румунська мова

для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
5-9 класи

(початок вивчення з 5 класу)

Пояснювальна записка

Навчальна програма з румунської мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою, вивчення якої розпочинається з 5 класу, укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Головними цілями вивчення мови є:

розвиток творчої особистості з гуманістичним світоглядом, здатної до толерантного міжкультурного спілкування, самоорганізації та саморозвитку; вільно орієнтується в інформаційному просторі;

розвиток комунікативної компетентності, що передбачає ефективне використання всіх видів мовної діяльності - аудіювання, говоріння, читання, письма в різних сферах і ситуаціях спілкування;

прилучення до культури румунського народу в контексті полікультурної ситуації в Україні.

Досягнення цих цілей передбачає вирішення наступних завдань:

розвиток позитивної мотивації до вивчення румунської мови;

розвиток умінь, необхідних для слухання, розуміння усної мови, читання вголос і мовчки , складання усних і письмових висловлювань;

засвоєння учнями базових знань про мову і мови, необхідних для формування мовленнєвих умінь і навичок;

збагачення лексичного запасу учнів, засвоєння норм румунської літературної мови (лексичних, граматичних, а також орфоепічних і орфографічних).

Ці вміння стосуються в цілому відповідного розділу програми (наприклад, «Аудіювання» , «Морфологія» тощо), а не окремих його підтем. Права частина таблиці є головним орієнтиром у визначенні напрямку роботи над зазначеним матеріалом, так як в ній названі ті вміння, які повинні бути результатом навчальної діяльності з тієї чи іншої теми, сформульовані державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. При цьому необхідно врахувати, що серед зазначених вимог переважають ті, які стосуються практичного застосування знань. Мовленнєва лінія змісту передбачає роботу з розвитку в учнів уміння здійснювати різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма.

У програмі передбачено початкове формування навичок читання румунською мовою (5 клас). Ця робота орієнтована і на первинне засвоєння букв, що розрізняються в румунській та українській графічних системах, і на формування вміння співвідносити звукову форму слова з його написанням. Важливо враховувати, що засвоєння декількох специфічних для румунської графічної системи букв становить порівняно невелику частину проблеми навчання грамоті. Значно складнішим є формування вміння співвідносити звучання і написання слова, що необхідно і для розуміння закономірностей звукової системи румунської мови (у зіставленні з українською мовою), і для відпрацювання правильності вимови, і для формування орфографічної пильності як основи грамотного письма.

Подальша робота з читання має бути спрямована на розуміння прочитаного, вдосконалення техніки читання вголос і мовчки, формування інтересу до читання творів, написаних румунською мовою. Читання художніх, науково-популярних, офіційно-ділових текстів має бути обов'язковою складовою уроків румунської мови, причому обсяг текстів повинен збільшуватися від класу до класу. Рекомендується планувати на уроці роботу з самостійного читання (мовчки) незнайомих школярам текстів і обговорення прочитаного; роботу з удосконалення різних видів читання. У навчанні читання вголос важливо мати на увазі комунікативний аспект даного виду читання і необхідність розвитку в учнів уміння співвідносити своє читання (його швидкість, чіткість вимови, виразність) з можливостями, інтересами, потребами слухача.

Не менш важливим аспектом у навчанні румунській мові є розвиток продуктивних видів мовленнєвої діяльності – говоріння і письма. Ця робота здійснюється в декількох напрямках:

заучування, виразне читання напам'ять, списування і лист по пам'яті загадок, прислів'їв, віршів, уривків з прозових текстів різних стилів, жанрі;

переказ (усний і письмовий) прослуханого чи прочитаного тексту (як правило, з творчим завданням);

складання усних і письмових діалогічних і монологічних висловлювань на теми, пов'язані з прочитаними / прослуханого текстами, з ситуаціями з повсякденного життя, особистим досвідом учнів.

Мовна лінія визначає зміст роботи із засвоєння учнями мовних засобів і норм вживання їх у мовленні з урахуванням практичної спрямованості навчання. Відомості про мову, включені в програму, служать розширенню уявлень учнів про систему мови, вони використовуються не стільки для мовного аналізу, скільки для організації роботи з удосконалення вимовних , лексичних, граматичних навичок учнів. Особливу увагу в курсі приділяється семантиці мовних одиниць, їх вживання в мові. Мовний матеріал у програмі представлений у відповідності з традиційними розділами «Фонетика», «Склад слова. Словотвір», «Лексикологія. Фразеологія», «Морфологія», «Синтаксис».

Соціокультурна лінія в її взаємозв'язку з мовною та мовної лініями передбачає залучення учнів до матеріальної і духовної культури румунського народу в контексті міжнаціонального діалогу, ознайомлення з особливостями соціальних і національно-культурних відносин і регулюючими їх нормами.

Clasa a 5-a
(70 de ore, 2 ore pe săptămână, disponibile – 4 ore)

Comunicarea

(40 de ore)

Nr. de ore	Conţinuturile învăţării	Cerinţele de stat faţă de nivelul pregătirii generale a elevilor
4	Înţelegerea după auz. Audierea (receptarea-sesizarea)
	Audierea textelor diverse ca stil, tip şi gen. Formularea întrebărilor pentru stabilirea sensului mesajului; Receptarea după auz a unor fragmente din texte (formularea răspunsurilor la întrebări). Semnificaţia generală a mesajului oral. Pronunţarea cuvintelor care conţin diftongii oa, ea, ia, ua, uă; pronunţarea cuvintelor care conţin vocale în hiat: ee, ii, pronunţarea cuvintelor care conţin x); Expunera textului audiat. Divizarea textului audiat în microteme menținând sensul lui. Precizarea corectitudinii structurii gramaticale, formelor lexicale. Verificarea perceperii textului ascultat.	Elevul și eleva trebuie: să deducă sensul unui cuvânt necunoscut prin raportare la mesajul audiat; să asculte cu atenţie şi să îneleagă conţinutul textului, să răspundă la întrebări; să sesizeze sensul global al unui mesaj, identificând aspectele principale şi de detaliu la care se referă un mesaj oral; să sesizeze corectitudinea unui enunţ oral; să recunoască şi să formuleze semnificaţiile generale ale mesajului oral; să manifeste atenţie faţă de interlocutor în diferite situaţii de comunicare; să precizeze tipul şi stilul textului după titlu; să divizeze textul audiat în microteme; să observe corectitudinea structurii gramaticale şi a formelor lexicale întrebuinţîndu-le în exprimare.
4 24	Vorbirea
	Vorbirea dialogată și monologată. Alcătuirea textelor orale scurte pe baza unui suport vizual dat / sau a unui plan simplu de idei dat. Intonarea propoziţiilor exclamative, enunţiative şi interogative (actualizare). Dialogul (actualizare). Construirea de dialoguri în situaţii concrete sau imaginare. Formulele elementare de iniţiere, de alcătuire a propoziţiilor, menţinerea şi încheierea dialogului și monologului. Pronunţarea clară şi corectă a unui mesaj. Redarea prin cuvinte proprii a conţinutului unui fragment dintr-un text citit sau dintr-un mesaj audiat. Adaptarea vorbirii la diferite situaţii de comunicare (dialog, monolog). Utilizarea corectă în exprimarea orală proprie elementele de construcţie a comunicării.	să construiască texte orale narative pe baza unor imagini (benzi desenate); să povestească oral unele fapte, întâmplări reale (din experienţa personală); să realizeze corect acordul predicatului cu subiectul; să formuleze întrebări de clarificare a aspectelor pe care nu le-au înţeles din textul citit sau din mesajul oral ascultat; să formuleze răspunsuri la întrebările ce vizează informaţiile esenţiale sau de detaliu ce se desprind din textul citit sau mesajul audiat; să povestească independent un fragment/pa-ragraf citit sau mesaj audiat; să alcătuiască un dialog cu persoane diferite; să construiască propoziţii simple şi propoziţii dezvoltate, propoziţii interogative şi enunţiative, propriu-zise şi exclamative.
	Scrierea
	Alfabetul. Sunetele limbii române. Corespondenţa sunet-literă. Vocalele. Semivocalele. Consoanele. Grupurile de sunete (diftongul, triftongul). Sunetul şi litera a/A, m/M, i/I, n/N, r/R, e/E, u/U, c/C, o/O, l/L, ă/Ă, t/T, v/V, s/S,d/D, î/Î, â/Â, b/B, j/J, h/H, ş/Ş, g/G, z/Z, ţ/Ţ, x/X, k/K,q/Q, w/W, y/Y. Scrierea literelor de mâină. Scrierea şi pronunţarea grupurilor de litere. Noţiunea de îmbinare de sunete (practic) ai, ia, ii. Transcrierea grupurilor de litere ce, ci, ge, gi, che, chi, ghe, ghi. Îmbinările de sunete: ai, ia, ii, ie, ea, ei, ae. . Îmbinările de litere: ai, ii, ie, ea, ei, ae, iu, ui, ua, an, eu. Îmbinarea oa. Scrierea cuvintelor care conţin grupul oa. Grupurile de litere ce/Ce, ci/Ci. Scrierea grupului ce/Ce, ci/Ci de mână.	să cunoască alfabetul, literele şi sunetele limbii; să pronunţe corect sunetele; să ortografieze corect grupurile de litere (diftongi, triftongi); să respecte normele ortoepice aplicate la accentuarea cuvintelor; să cunoască şi să respecte regulile de despărţire a cuvintelor în silabe; să accentueze corect cuvintele; să pronunţe corect şi fluent grupurile de sunete; să respecte scrierea cu alineate şi spaţiul liber între cuvinte, scrierea caligrafică / lizibilă; să scrie corect după auz; să copie corect cuvintele; să scrie după dictare; să alcătuiască enunțuri după desene.
8	Lectura
	Pronunţarea și citirea grupurilor de litere ai, ia, ii. Pronunţarea și citirea grupurilor de litere ce, ci, ge, gi, che, chi, ghe, ghi, îmbinărilor de sunete: ai, ia, ii, ie, ea, ei, ae. Pronunţarea și citirea îmbinărilor de litere: ai, ii, ie, ea, ei, ae, iu, ui, ua, an, eu, oa. Citirea cuvintelor care conţin grupul oa, ce, ci. Citirea unui text nou de mică întindere. Citirea textelor, respectând intonaţia impusă de semnele de punctuaţie. Elemente de bază ale organizării textului literar/nonliterar (titlul, autorul, alineatele). ideile principale dintr-un text citit. Citirea cuvintelor. Citirea propoziţiilor. Citirea textelor.	să pronunțe și să citească grupurile de litere; să pronunțe și să citească cuvinte și enunțuri care conțin grupuri de litere; să citească textele, respectând intonaţia impusă de semnele de punctuaţie; să citească pe fragmente, pe roluri; să citească cuvinte din două-trei silabe; să citească propoziţii scurte şi texte de dimensiuni nu prea mari.
	Limba (25 de ore)
5 5 15	Sunetul şi litera – corespondenţa dintre ele. Vocalele şi consoanele. Silaba. Despărţirea cuvintelor în silabe - despărţire la capăt de rând. Alfabetul. Vocalele. Semivocalele. Consoanele. Cuvintele din 2-3 silabe. Cuvinte monosilabice. Sunetele vocale şi consoane. Cuvinte scrise cu majusculă. Accentul în cuvinte. Grupuri de litere şi sunete. Grupurile de sunete (diftongul, triftongul) Scrierea şi pronunţarea grupurilor de litere. Silaba. Silabele accentuate şi silabele neaccentuate. Regulile fonetice de despărţire a cuvintelor în silabe. Regulile despărţirii cuvintelor în silabe. Folosirea corectă a accentului în limba română. Vocalele accentuate și neaccentuate. Lexicul. Frazeologia Vocabularul. Cuvântul – unitatea de bază a vocabularului. Forma şi conţinutul. Tipurile de dicționare. Sinonimele. Antonimele. Omonimele. Regionalismele. Arhaismele, neologismele. Noţiuni elementare de sintaxă. Punctuația Textul. Exprimarea orală şi scrisă. Titlul, conţinutul textului. Propoziţia. Propoziţia simplă şi propoziţia dezvoltată. Propoziţia afirmativă şi propoziţia negativă. Tipuri de propoziţii după scopul co-municării: enunţiative, interogative. Îmbinarea de cuvinte. Termenul regent şi termenul subordonat. Îmbinarea liberă și îmbinarea stabilă de cuvinte. Părţi principale ale propoziţiei: predicatul şi subiectul. Predicatul verbal. Predicatul nominal. Părţile secundare ale propoziţiei: atributul, complementul. Punctuaţia propoziţiei. Vorbirea directă şi vorbirea indirectă. Semnele de punctuaţie. Adresarea. Semnele de punctuaţie. Dialogul. Linia de dialog.	să cunoască alfabetul, literele şi sunetele limbii; să pronunţe corect sunetele; să respecte normele ortoepice aplicate la accentuarea cuvintelor; să cunoască şi să respecte regulile de despărţire a cuvintelor în silabe; să scrie şi să pronunţe corect cuvintele care încep cu e (pronume personale, verbul a fi). să scrie şi să pronunţe corect cuvintele care care cuprind diftongi; să utilizeze corect accentul în limba română; să cunoască ce este vocabularul unei limbi; să cunoască tipurilrile de dicționare; să recunoască deosebirea cuvântului de text; să identifice locul şi rolul cuvântului în text; să cunoască sinonimele, antonimele, omoni-mele, regionalismele, arhaismele, neologismele; să identifice sinonimele, antonimele, omoni-mele într-un text; să le folosească în compuneri; să stabilească importanţa lor în propoziţii şi fraze; să sesizeze intuitiv corectitudinea unei propoziţii ascultate; să explice semnele de punctuaţie la sfîrşitul propoziţiilor clasificate după scopul comuni-cării; să despartă propoziţia în cuvinte, cuvintele în silabe, silabele în sunete; să formeze familii de cuvinte; să cunoască propoziţia simplă şi propoziţia dezvoltată; să deosebească propoziţia simplă şi propoziţia dezvoltată; să cunoască tipurile de propoziţii după scopul comunicării, să cunoască semnele de punctuație; să deosebească cuvântul de îmbinarea de cuvinte; să utilizeze corect îmbinările de cuvinte; să cunoască părțile principale și secundare de propoziție; să folosească în scris şi oral propoziţii ce conţin adresări; să identifice secvenţele de dialog dintr-un mesaj oral sau scris; să alcătuiască mici texte, întrebuinţând vorbirea directă şi vorbirea indirectă, adresarea, dialogul.
1	Sistematizarea și generalizarea cunoștințelor